Єврокомісар з питань клімату Конні Хедегаард та президент Європейського Інвестиційного Банку Філіп Мейстад погодилися вивчити спільну ініціативу фінансування в галузі клімату для країн, що розвиваються, в рамках зобов'язань Європейського Союзу, прийнятих на конференції з питань клімату в Копенгагені минулого грудня. Під час переговорів в штаб-квартирі ЄІБ в Люксембурзі, вони також привітали політичну домовленість щодо мобілізації фінансових ресурсів для уловлювання та зберігання вуглецю, а також інноваційних технологій використання поновлюваних джерел енергії в ЄС через "ініціативу 300" (резерви нових учасників).
За словами комісара Хедегаард, "належне фінансування дуже важливе для прийняття та впровадження міжнародної угоди, що обмежує глобальне потепління на 2 °C...

11 червня закінчились переговори зі зміни клімату, які відбувались протягом двох тижнів у Бонні, Німеччина. Прориву на переговорах не відбулось, країни приїхали із своїми старими позиціями. Розвинені країни не бажають збільшувати зобов’язання зі скорочення викидів, а те що запропоновано недостатньо для попередження небезпечних змін клімату.

Зустріч в Боні носила більш технічний характер – країни намагалися досягнути рішень по маленьким питанням, щоб вже в Мексиці в кінці цього року або в Південній Африці наступного року, дійти політичної згоди. Переговорний текст повільно, але рухається в правильному напрямку для укладання нової пост-Кіотської угоди.  Прогрес був помітний по таким питанням: процедурні питання управління кліматичним фондом та звітування щодо зменшення викидів парникових газів від країн, що розвиваються, облік викидів від лісового сектору та переніс квот.

8 червня, Бонн, Німеччина. На переговорах ООН зі зміни клімату країни підняли проблему викоритання надлишку квот на викиди парникових за Кіотським Протоколом. Це питання особливо стосується України та Росії, які мають найбільший надлишок дозволів на викиди і розраховують на їх продаж в майбутньому.

Під час переговорів були презентовані дані, згідно яких, по-перше, оголошені розвиненими країнами цілі на скорочення викидів не достатні для попередження небезпечного потепління. По-друге, якщо буде дозволено повністю перенести невикористані квоти в майбутнє і торгувати ними, то реальні скорочення викидів в розвинених країнах будуть лише на 1-7% від рівня 1990 року до 2020 року. Відповідно, розвиненим країнам можна буде взагалі нічого не робити, щоб виконати свої зобов’язання.

Компанія Tawhaki International LP днями подала документи до Національного агентства екологічних інвестицій України на участь у конкурсі з придбання українських квот на викиди парникових газів.

Про це пише газета "Дело" із посиланням на депутата Верховної ради від БЮТ Петра Кузьменка.

За його словами, компанія має намір купити 50 млн. тонн викидів. Натомість вона обіцяє інвестувати в українську економіку понад 1 млрд. доларів.

На тлі економічних проблем в Європі питання захисту довкілля відійшли на другий план. Тим не менше, у майбутньому Євросоюз планує ще раз знизити квоту допустимих викидів в атмосферу. Нова кліматична програма ЄС коштує 81 мільярд євро.

Єврокомісар з питань клімату Коні Хедеґорд ставить перед спільнотою амбітні цілі: до 2020 року зменшити обсяги викидів шкідливих газів в атмосферу на 30 відсотків, порівняно з 1990 роком. Про це йдеться у новому звіті Єврокомісії щодо захисту клімату. Це навіть на 10 відсотків більше, ніж було погоджено напередодні у Копенгагені. Водночас, комісар добре усвідомлює, що домогтися цього буде непросто: "В європейській економіці склалася дуже важка ситуація. Звичайно, що в списку пріоритетів національних урядів на першому місці стоїть питання подолання економічної кризи".

Бразильська служба Цивільної оборони повідомила про те, що 137 міст оголосили режим надзвичайної ситуації через посуху в північно-східному бразильському штаті Піауї.

За даними відомства, в постраждалому регіоні не було жодного дощу з березня. Відсутність опадів завдало істотної шкоди сільському господарству - за оцінками служби Цивільної оборони, в штаті загинуло до 80% плантацій квасолі і рису, що становлять основу раціону жителів сільських районів.

Кошти в сумі понад 3 млрд грн, які Україна отримала в рамках Кіотського протоколу, знаходяться на рахунку Мінприроди. Про це на прес-конференції заявив заступник міністра охорони навколишнього природного середовища України Анатолій Гриценко, передає кореспондент РБК-Україна.

«Ці кошти знаходяться на рахунку Міністерства охорони навколишнього природного середовища де-факто і де-юре. Тобто, казначейство видало довідку, що кошти в сумі понад 3 млрд грн знаходяться на рахунку міністерства. Я бачив цю довідку», - відзначив А.Гриценко.

Він додав, що ці кошти будуть спрямовані на вирішення питань згідно з міжнародними домовленостями.